- ангідрид
- -у, ч.Кислотний оксид елемента, що з водою утворює оксигеновмісну кислоту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ангідрид — іменник чоловічого роду окис … Орфографічний словник української мови
ангідридний — а, е. Прикм. до ангідрид … Український тлумачний словник
ацетат-ангідрид — у, ч. Безбарвна, із різким запахом рідина, що використовується для добування безводних ацетатів металів, виробництва шовку, героїну тощо … Український тлумачний словник
надвольфрамат-ангідрид — у, ч. Триокисень вольфраму – блідо жовтий порошок, що розчиняється в лугах … Український тлумачний словник
надмолібдат-ангідрид — у, ч. Триокисень молібдену – білий порошок, що розчиняється в лугах … Український тлумачний словник
надренат-ангідрид — у, ч. Сімдругоокисень ренію – світло жовті кристали, леткі при нагріванні, розчинні у воді, ацетоні … Український тлумачний словник
надтехнецат-ангідрид — у, ч. Сімдругоокисень технецію – світло жовті кристали, леткі при нагріванні, розчинні у воді та органічних розчинниках … Український тлумачний словник
надхромат-ангідрид — у, ч. Триокисень хрому – темно червоні, блискучі, леткі полімерні кристали, розчинні у воді; смертельна доза – 0,1 г; спирт, ацетон від контакту з ним спалахують … Український тлумачний словник
ренат-ангідрид — у, ч. Триокисень ренію – червоні кристали з металічним блиском, нерозчинні у воді … Український тлумачний словник
галогеноангідрид — у, ч. 1) Неорганічний оксигеновмісний ангідрид, у якому частина або всі атоми Оксигену замінені на атоми галогену. 2) Органічна карбонова кислота, у карбоксилі якої гідроксильна група замінена на атом галогену … Український тлумачний словник